Наприкінці січня нашим Фондом було оголошено про старт нового проєкту – роботу Групи підтримки для людей з інвалідністю «Я ХОЧУ ЖИТИ!». І вже сьогодні ми звітуємо: перша Група, яка працювала протягом 5 тижнів у лютому та березні, завершила свою роботу.

Про роботу проєкту

До участі у проекті заявки подали 30 чоловік, з яких 16% склали чоловіки, решта – жінки. Як показала статистика, найбільшу зацікавленість у роботі Групи виявили особи віком від 25 до 45 років (83%). 

З різних причин – відсутність світла чи інтернету, не дуже зручний час чи день  тижня, поточні справи тощо – доєднатися до занять змогли лише 40%. 

Протягом 5 тижні учасники щотижня зустрічалися у Zoom о 17:00. І з коучем Івою Репницькою, яка сама має інвалідність та в результаті повномасштабного вторгнення вимушена була переїхати до Великобританії,  Група працювала працювали над однією темою: війна та як вона вплинула на кожного. 

Учасники групи пройшли 5 етапів роботи: 

• згадка про перший день війни - 24 лютого;
• щоденник війни (послідовна згадка тих моментів, що пережив кожен з учасників цього року);
• біль та страхи, з котрими довелося стикнутися за час війни;
• моменти, коли учасники після переживання болю, ставали сильнішими;
• мрії та плани на майбутнє.

Ефективність роботи Групи 

Всі учасники демонстрували відкритість та готовність до роботи. Причому в кожного була власна ситуація, яка вимагала допомоги. І як зазначила коуч Іва Репницька: «Найцінніше в роботі закритої групи те, що учасники Групи, можуть не лише розповісти про свій власний досвід, емоції та почуття, а й послухати інших. При цьому відмічаючи (і не лише про себе, а й вголос) – так зі мною було те ж саме!..»

Згідно з опитуванням, що було проведено по завершенню роботи Групи:

• 57% учасників оцінили користь роботи для себе як максимально корисну, поставивши найвищий бал 10 (за 10 бальною шкалою);
• 28,6% - оцінили позитивний вплив на себе на 8 балів;
• 14,4% - на 7 балів.

При цьому самі учасники зазначили:

«Однозначно отримала позитивний вплив від групи. Дуже корисно почути людей зі схожими проблемами…»

«Мала позитивний вплив. Це побачити, познайомитися з новими людьми. Почути їхні історії життя і як вони боряться з своїми проблемами. Взяти для себе поради, уроки, як боротися з страхами, проблемами. Як правильно мріяти…»

«Віра у власні сили зросла. З'явилась надія на співпрацю…»

«Так, дуже підтримуюча, допоміжна атмосфера і поради пані Іви…»

«Стала впевненішою в собі…»

«Пройшов рік від початку війни і я не думала, що всю ту біль від Бучі та Ірпеня я досі пам1ятаю. Але виявилось, що я просто це відклала далеко в своєму серці. Мені досі болить це. Дякую, що ми разом це побачили. Тепер я можу справитись з цим…»

«Немає у мене майбутнього. Не бачу я його. Я людина з інвалідністю. Яке майбутнє? Я планую тільки на тиждень, максимум місяць. Війна триває. Я зараз за кордоном, але хочу повернутись додому. Там моє серце…»

«Сподіваюся, що група буде працювати і надалі, це дійсно важлива робота, яка насправді допомагає людям!..»

«Війна змінила мене. Я зрозуміла, що хочу жити зараз. Я не хочу відкладати життя на потім. Так на сторінках Фонду я вже знайшла декілька корисних вебінарів, почала вивчати англійську мову та планувати життя. Я не знаю, коли закінчиться війна. Я хочу жити зараз!»

Перспективи функціонування проєкту «Я ХОЧУ ЖИТИ!»

Оцінюючи позитивний вплив роботи Групи та зважаючи на прохання учасників, які працювали в Групі та просили оголосити набір до наступної Груп, Фондом було прийнято рішення про продовження роботи проєкту. Адже згідно з опитуванням, 71,3% учасників ВЖЕ РЕКОМЕНДУВАЛИ своїм друзям та знайомим долучатися до роботи майбутніх груп психологічної підтримки «Я ХОЧУ ЖИТИ!», роботy яких організовує Фонд.

І це той результат, на який Фонд розраховував, розпочинаючи свою роботу. 

Як зазначила Іва Репницька: «Потрібно жити зараз. Україна ще не перемогла. І ми маємо зберегти психологічне та ментальне здоров’я українців. В Україні зараз чиниться справжній геноцид і не всі люди з інвалідністю можуть стати та захищати нашу країну. Але ми можемо підготувати цих людей, вистояти морально та психологічно. Я впевнена, що в подальшому - одна людина, котру ми навчили в Групі, як справлятись зі стресом, спричиненим війною, може надати вже допомогу своїм оточуючим та рідним. Цим ми можемо зберегти нашу націю. Саме з таких маленьких кроків починається ВЕЛИКА ПЕРЕМОГА кожного із нас у цій війні». 

На фото: Іва Репницька, коуч першої Групи підтримки українців з інвалідністю – проєкту Благодійного фонду АІК.